Корумпований чиновник – гірше окупанта. Поки ворог атакує українську інфраструктуру ззовні, хабарники та «схематозники» підривають національну безпеку і довіру до владних інституцій зсередини. Особливо цинічними є приклади зловживань посадовців на проблемах співгромадян під час війни – такі як розкрадання гумдопомоги, контрабанда чи вимагання коштів з переселенців.

На жаль, сигнали про чиновницькі зловживання на гуманітарних питаннях під час воєнного стану надходять із різних регіонів країни – як прифронтових, так і відносно «безпечних».

Так, у Запорізькій області в серпні 2022 року співробітниками декількох правоохоронних відомств у взаємодії з віцепрем’єр-міністро – міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук було викрито масштабну корупційну схему щодо перетину лінії розмежування. Її ініціаторами виявились окремі представники Запорізької ОВА, мерії та перевертні у погонах.

Аби отримувати неправомірну вигоду за «пришвидшений» та позитивний розгляд заявок на переміщення українців з тимчасово окупованої на підконтрольну територію (і навпаки) через лінію зіткнення, чиновники навмисно створювали штучні бар’єри, затягували час або свідомо допускали помилки під час оформлення документів. Щоденний прибуток ділків від цієї цинічної схеми сягав 2 млн грн.

Також у серпні, але вже на Київщині – в Обухівському районі місцевою окружною прокуратурою було повідомлено підозру за незаконне використання благодійних пожертв з метою одержання прибутку під час воєнного стану (ч. 3 ст. 201-2 КК України) експосадовиці однієї із міських рад. Як стало відомо, громада міста організовувала збір коштів потреби ЗСУ на картку помічниці мера – зібрали понад мільйон гривень, із якими жінка виїхала за кордон, де витрачала кошти на власний розсуд. Тепер на неї чекає екстрадиція й суд.

У Бердичеві на Житомирщині СБУ оголосила підозру заступнику мера і начальнику комунальної служби. Їх підозрюють у розтраті 31 тонни пального зі стратегічних запасів Бердичівської громади під час війни, що поставило під загрозу обороноздатність прикордонної області. Сума збитків оцінюється у понад мільйон гривень.

А у жовтні 2022 року у поле зору правоохоронців потрапив голова однієї з міськрад у Львівській області. Мер-хабарник вимагав у волонтера 100 тисяч гривень за передачу військовим автобуса «Вольво», який міська рада раніше отримала як гуманітарну допомогу з Фінляндії. Ще один транспортний засіб посадовець взагалі не поставив на облік у мерії, а передав приватній установі. Наразі метикуватому міському голові «світить» новий строк, тільки вже не в чиновницькому кріслі, а за ґратами.

Як бачимо, на жаль, ситуації, коли загальнонаціональна трагедія перетворюється для наділених владою місцевих «царьків» у джерело наживи, – непоодинокі. І це змушує замислитись над питанням відповідальності за економічні й гуманітарні злочини під час війни.

Адже зловживання чиновників на проблемах власного народу під час війни не тільки мають морального виправдання, але й серйозно підривають обороноздатність країни і довіру громадян до роботи державних інституцій. У низці випадків такі схеми стосуються допомоги від міжнародних фондів і тим самим паплюжать репутацію України в очах зовнішніх донорів і наших західних партнерів.

Ба більше, хабарництво і нехлюйство в органах державної влади й місцевого самоврядування створюють сприятливе підґрунтя для ймовірної держзради, адже саме корумпованість чиновників є тим гачком, на який спецслужби країни агресора чіпляють майбутню «п’яту колону».

Відтак кожна схема псевдоволонтерства, розкрадання гуманітарної допомоги чи організації неправомірних грошових потоків на тлі війни повинна стати предметом ретельного й прозорого розслідування з боку Нацполіції, ДБР, Служби безпеки України та Офісу Генпрокурора.

Кожен чиновник має знати і чітко розуміти: кримінальна відповідальність за подібні злочини буде суворою й невідворотною. І навіть підозра у можливій причетності держслужбовця до таких зловживань у воєнний час має слугувати поштовхом до публічного осуду й негайного складання повноважень.

Д. Снєгирьов