Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію: Про що ця конвенція та чому деякі проти

Верховна Рада у понеділок, 20 червня 2022 року, ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульську конвенцію).

Законопроєкт №0157 про ратифікацію підтримали 259 депутатів.

"За" проголосували 193 депутатів зі Слуги народу. Решту голосів дали Платформа за життя та мир (15), Довіра (13), Відновлення України (12), Голос (10), Європейська солідарність (9), позафракційні депутати (5) та За майбутнє (2).

Проти було тільки 8 голосів.

Що таке Стамбульська конвенція:

Метою конвенції є запобігання насильству, захист постраждалих і «покінчення з безкарністю злочинців.

Стамбульська конвенція надає країнам-учасницям комплексну юридичну базу, стратегії та заходи, засновані на найкращому досвіді запобігання та протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству.

Зокрема Стаття 4 забороняє дискримінуючі формулювання: застосування положень Конвенції партіями, зокрема для захисту прав постраждалих від насилля, має бути захищеним від дискримінації на будь-який підставі, як-то стать, гендер, раса, колір шкіри, мова чи інші переконання, національна приналежність, належність до національних меншин, власність, народження, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік, стан здров'я, інвалідність, шлюбний статус, статус мігранта чи біженця чи інший статус.

Крым того Конвенція не має на меті нав'язати певний спосіб життя або втручатися в особисту організацію приватного життя; натомість вона прагне лише запобігти насильству щодо жінок та домашньому насильству.

Конвенція, безумовно, не стосується припинення статевих розбіжностей між жінками та чоловіками. Ніде в Конвенції ніколи не передбачається, що жінки та чоловіки є або повинні бути "однаковими", і, що "Конвенція не спрямована на регулювання сімейного життя та / або сімейні структури: вона не містить визначення поняття "сім'я" і не сприяє певному типу сімейних умов.

Депутати, які голосували проти, представляють різні парламентські фракції та групи, а отже натисли червону кнопку виключно з власних ідейних міркувань. Це:

- Святослав Юраш (Слуга народу);
- Ігор Гузь (група За майбутнє);
- Ярослав Рущишин та Андрій Шараськін (Голос);
- Андрій Аксьонов, Вікторія Гриб, Вадим Новинський та Дмитро Шпенов.

Юраш – син посла України в Ватикані, він відомий як прихильник "вічних цінностей", був одним з ініціаторів створення у 2020 році консервативного депутатського об'єднання "Цінності. Гідність. Сім'я".

Майже у повному складі утрималась фракція Батьківщина на чолі з Юлією Тимошенко.

Лідер Європейської солідарності Петро Порошенко проголосував "за" разом із більшістю своїх депутатів, що були присутні на засіданні. Єдиний виняток – лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який утримався. Не голосували Ніна Южаніна та Ахтем Чийгоз.

Багато голосів за ратифікацію дали колишні представники розпущеної фракції ОПЗЖ. Серед них – Юрій Бойко, Юлій Іоффе, Григорій Мамка, Василь Німченко, Михайло Папієв, Олександр Пузанов, Григорій Суркіс, Нестор Шуфрич, Олександр Фельдман.

Стамбульська конвенція – міжнародна угода Ради Європи. Вона підписана 45 країнами та Євросоюзом. Україна приєдналася до неї у 2011 році, але конвенція досі не була ратифікована Радою.

У 2016 році спроба ратифікувати цей документ провалилася через поняття "гендер" і "сексуальна орієнтація", які прописані в ньому. Тоді депутати вирішили, що спочатку потрібно підготувати застереження до конвенції, які відповідали б "моральним українським цінностям".

Проти ратифікації Стамбульської конвенції неодноразово виступала Рада церков України. Там вважають, що в ній нібито йде нав'язування гендерної ідеології, яка підміняє "звичне поняття біологічної статі". Церковники вважають, що це прямий шлях до популяризації одностатевих стосунків.

Україна не розглядає жодне з положень конвенції як таке, що зобов'язує її до зміни Конституції, Сімейного кодексу чи інших законів щодо інститутів шлюбу, сім'ї та усиновлення.

Виконання зобов'язань конвенції на тимчасово окупованих територіях не гарантується, а будь-які створені там органи є нелегітимними, їхні акти, рішення та документи є недійсними та не створюють жодних правових наслідків.