Главная > Мнение луганчан > Блиск та зубожіння луганського голови Сергія Кравченка

Блиск та зубожіння луганського голови Сергія Кравченка


17-09-2010, 12:39.

Діючий мер Луганська Сергій Кравченко перетворив минуле свято Дня місто у свято особистої передвиборчої кампанії. В Луганську відкрили страшнючий пам’ятник поетесі та презентували першу серію скверу на кістках з пустим місцем під ймовірний монумент Катерині другій. Напевно, наш мер думає, що благоустрій міста визначається кількістю у ньому незрозумілих пам’ятників у вигляді напівоголених жінок. Можливо, вони символізують майбутнє луганчан після закриття секонд-хендів? Або просто є витвором хворої уяві прогодованих мерією скульпторів? Адже, справа не в цьому. Сергій Іванович, мабуть, забув, що в депресивній, за словами губернатора Валерія Голенка, області не може бути жирую чого обласного центра, яких вбухає мільйони у наведення марафету.

Так, мера Сергія Кравченка безперечно можна вважати найбагатшим мером за всю історію нашого міста, адже такого великого бюджету не було у жодного з його попередників. Цікаво, яка в тому його заслуга? Хіба він їздив в Київ до ненависної Юлії Тимошенко і привозив звідти замість мотків колючого дроту, гроші для міста? Чи просто сидів і разом з заступниками різав бюджет? Подивіться, які суми витрачаються на так звану реконструкцію скверів та парків. В свій час  Луганська «Свобода»хотіла  реставрувати візитну картку Луганська  меморіал « Гостра Могила» та   провела калькуляцію  скільки буде коштувати відновити меморіальний комплекс . Підрахували – виявилось, що приблизно 80 тисяч гривень. Вже зібрали  необхідні кошти та звернулися з відповідною пропозицією через газету « Вечірній Луганськ» до міської влади з відповідною пропозицією.  Влада вирішила по своєму  і зробила ремонт комплексу за… 2,3 мільйонів гривень. Можете уявити собі скільки грошей осіло в кишенях чиновників чи особисто Сергія Кравченка після реконструкції колишнього скверу Пам’яті, який сьогодні став скоріше сквером Безпам’ятства.

Напевно влада забуває про те, що луганчани мешкають не в скверах, а в своїх домівках, в яких тече дах, немає тепла, а вода є в підвалах, а не в кранах. Кожен рік влада ремонтує дороги, вкачує в асфальт мільйони, а дороги виявляються не придатні ані для зимових морозів ані для літніх дощів. Щоб добратися до роботи луганчани мають трястися в непридатних для перевезення пасажирів маршрутках, тому що зручних автобусів в місті немає. На багатьох дитячих майданчиках міста, особливо на окраїнах, виє вітер та гуляють наркомани.

Луганськ не є містом для життя. Журнал «Фокус» щорічно проводить дослідження рівня життя в містах України. В цьому рейтингу за рік Луганськ скотився з 29 місця на 55. Міста оцінювали за розвитком інфраструктури, зайнятості населення, рівнем ділової активності, екологічною ситуацією та іншими показниками. Так ось, в цьому році наше місто поступається таким містам, як Чернівці, Мукачеве, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Запоріжжя, Суми, Житомир, Миргород. Поступається, навіть місту Кіровоград, тому самому місту, яке наш простодушний мер на відкритті «Макдональдза» необачно назвав «захолуст’єм». Ну звичайно, добробут міста визначається виключно наявністю в ньому забігаловок, з будівництва яких можна отримати величезний відкат.

Але в цій ситуації цікавить інше – як регіонали, які висувають в мери Сергія Кравченка, пояснять Януковичу і Азарову необхідність вкладати державні кошти в подолання депресії в регіоні, про яку Голенко пише в своїх статтях

Як відомо, «своїм» гроші завжди ріжуть, тому, навіть якщо Кравченко і стане знову мером, бюджет міста буде набагато худішим і луганчан знову попросять підтягувати паски.

Тим часом, за словами патрона Сергія Кравченка головного луганського регіонала, Олександра Єфрємова,  Луганщина планує просити на реконструкцію стадіону «Авангард» 60 мільйонів гривень! Може, луганська «Зоря» буде приймати на своєму полі «Манчестер юнайтед», а ми про це не знаємо? Або регіоналам терміново треба відшліфувати до блиску свою депресивність. Щоб її несоромно було людям показувати?

Голова ЛОО ВО «Свобода» Дмитро Снєгирьов


Вернуться назад